Вірш "Баба Сімора у крамниці..." [Оновлено]

 

Баба Сімора на голову хвора-

Хоча в селі деректорує

З людьми завжди воює

І будь кому «начеше» пику-

До того має хіть велику.

 

В Нараєві місті в крамниці

Били морду Миколі Красниці

Била Баба Сімора-пантера

Думала що б”є волонтера.

 

А була вона колись комуністка,

Дуже вже активна атеїстка.

Тепер «святою» дуже стала,

Забула як дітей із храму виганяла.

 

В утробі матері позначена була,

Що буде у житті дволикою вона.

І Бога у душі в неї немає,

Лиш сатану насправді поважає!

 

А із горя чоловік її попиває

Жінку- відьму завжди обминає

Знає бідний що біди не минути

І рахує без неї щасливі мінути.

 

Свою мафію баба Сімора створила,

Всіх підвладних собі- покорила

І немає в неї Людського лиця

Бо заманила в мафію священника- отця!

 

Вважається вона ;Ольгою; святою.

Ходить в церкву,ступа до амвона

А у житті є відьма-тигриця

Не шанує церковних- моралі.канона!

 

О, порятуй Сімору-бабу, милий Боже!

Бо жити далі так вона не зможе

Направ її на справедливу путь

Нехай за нею справи добрі йдуть!

2016-04-01 00:00:00 Гість 489
Вгору