I. Передмова

Народний Рух України за час свого існування був тією грізною силою,яка підштовхувала і спрямовувала політичні події в Україні в прогресивному напрямі.Багаточисленна політична громадська організація була тією опозиційною силою,яка зуміла добитися великих успіхів в змаганнях за українізацію і демократизацію України.В русі консолідативних демократичних сил Народний Рух становив більше як 33% і становив більшість ніж інші партії та суспільно-політичні організації. На перших порах Рух України виступав як рух за перебудову,потім як Рух за українську державність. В цей самий період і організовується більшість осередків Нородного Руху сіл.

II. Становлення і форми роботи осередку руху.

Невеликою краплею в могутньому прибою Руху України був наш Нараївський осередок Руху, який пізніше переріс у Велику сільську організацію. Більшість його членів,як показавчас, були дійсно високо політизовані і свідомі свого звання як члена руху. Вони по можливості брали участь в усіх політичних акціях, культурних і духовних заходах в нашому селі,районі.

Заснований,як організація, Нараївський осередок Народного Руху України 15 жовтня 1990 року на Установчих Зборах громадян с.Нараїв. зборам цим передував масовий схід села в Нараївському народному домі,де Рокицький Антон Павлович запропонував вибрати представників ініціативної групи з громадян, які організовували Установчі Збори в Нараївській лікарні. На зборах вибрано Раду осередку Народного Руху за перебудову с .Нараєва в кількості 9 чоловік, а саме: Рокицький А.П., Хименець Я.І., Ваньчук М.М., Красниця М.В., Лях Тетяна, Сендецька І.С.,  Бойко Ярослав, Скоропада С.П., Герасимів Емілія . Тут же на зборах за рекомендацією Рокицького А.П.(лікаря) було проголосовано за голову осередку Красницю М.В.,вибрано скарбника Сендецьку Іванну Семенівну, координатором Рокицького А.П. Протоколи перших зборів осередку вела перший секретар Руху Герасимів Емілія Михайлівна. Тут же було поставлено питання про прийом в ряди Народного Руху нових членів. Вони написали заяви: Ступак Михайло,Іваник Олексій,Бойко Михайло,Красниця Данило,Красниця Василь, Стасюк Ярослів та інші.

На установчих Зборах були вияснені питання форми роботи сільського осередку:збори,конференції,звітні збори,наради в Раді Руху та участь членів осередку в заходах Бережанської районної організації Народного Руху України. Було винесене питання про створення на центрі Нараєва куток Руху:вітраж-сцену для об’яв, інформації організації та встановлення  синьо-жовтого прапора. Для зборів членів Руху вибрано день- неділя і в приміщенні адміністративного будинку- в залі для засідань(сприяв сільвиконком). З ініціативи сільського голови Здебського Є.Г. для осередку була надана в адмінбудинку кімната і стаціонарний телефон.

В Новий 1991 рік осередок Народного Руху відзначає особливо велично Різдвяні свята. На виділені гроші з колгоспу “Хлібороб України” встановлюють в центрі села(в скверику) ялинку. Роблять імпровізовану трибуну з прицепа(організовує Ваньчук Михайло), а Дармохід Василь підготував перший величний вертеп з дорослих, який виступив серед односельців. Святий Миколай в костюмі і короні роздавав дітям солодощі.

Осередок Народного Руху села Нараєва переростає в 1991 році в Велику організацію і начислює 70 членів. Він залучає місцеву молодь до концертів і відзначення Шевченківських свят. Зокрема Шевченка гарно зіграв Ступак Михайло, Іван Горієвський.

Після проголошення Акту незалежності України Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991р. , члени Руху активно включилися по роз’ясненню односельчанам значення Всеукраїнського референдуму, ознайомили їх з майбутнім бюлетнем. На всіх трьх виборчих дільницях Нараївської сільради більшість в виборчих комісіях була від осередку Нараївського Руху.

Народний Рух включився по встановленню історичної справедливості відносно історії України,акції допомоги певних сфер і класів, які вели боротьбу з залишками тоталітарного режиму. Так Рух Нараєва під час страйкування шахтарів Львівсько-Волинського басейну збирає продукти в селі Нараєві і відправляє грузовою машиною в супроводі члена Ради Руху Тетяни Лях у місто Червоноград. Страйковий комітет шахтарів щиро дякував нараївчанам за допомогу у скрутну годину.

Народний Рух провів акцію по добровільному пожертвуванні на розбудову Збройних Сил вільної України(Зібрані гроші були здані в банк на рахунок організації Союзу Офіцерів України(СОУ) ). Деякі громадяни Нараєва здавали суми по тисячі купоно-карбованців. Зібрано більше 30 000 карбованців.

Важливими були акції участі членів Руху в поїздках з розяснувально- пропагандистською ціллю на схід України(Хименець Ігор, Здебський Євген), а також для Всеукраїнських маніфестацій в Києві( Горинь Петро, Лях Тетяна)

Велику роботу рухівці провели по відновленню меморіалу на горі Замчисько. Відновлено військовий цвинтар з I світової війни, де поховані воїни австрійської,російської і турецької армії. Насипана окремо висока символічна могила односельчанам, які загинули далеко від батьківщини( могила ця була насипана в 1941р., організував робрти по її створенню місцевий священик Семен Чепіль(репресований Радянською владою)). На могилі вставлено Високий хрест, під могилою – меморіальна дошка і великий срібний тризуб, який з алюмінію вирізали рухівці: Різник Василь і Різник Петро. А велику інформаційну стіну про загиблих січових стрільців, воїнів УПА та УГА, загиблих та репресованих після 1944 р. Односельчан намалював Микола Красниця за зібраними матеріалами Антона Рокицького. Довгий час в проміннях сонця світився цей символ України, коли ми в’їздили в Нараїв зі сторони Львова і прикрашав не тільки Замкову гору,а і весь Нараїв.

Члени організації Руху Нараєва довгий час збипали матеріали про бій воїнів УПА і самооборони з більшовиками в Кіляшковому лісі. Спільно з громадянами та осередком руху с. Волиця і с.Рогачин нараївчани вирішили створити в урочищі Широка Дебра меморіал. Спочатку насипали високу могилу, закопали високий залізний хрест. А біля могили на гранітному камені нараївчанин-рухівець Бойко Теодозій вирізьбив імена загиблих героїв. Треба замітити,що могилу насипали молоді рухівці із с. Волиця під керівництвом Мирона Волянського(голова осередку Руху). А нараївчани-рухівці Красниця Данило,Денека Іван,Готь Іван накопали на цілий прецеп трактора зеленого дерня в заплаві річки,провезли і обіклали могилу. Була збудована площадка для виступу хорів,побудовані повстанські колиби. Такого здвигу народу,який йшов до могили в Кіляшків ліс(в Широку Дебру), ще не бачив Рогачин-село,коли відкривали меморіал. А відкрили й відправили ранахиду на могилі 5 священиків з навколишніх сіл. Керував відправою священик з Нараєва Ярослав Кінах(між іншим член Ради Нараївської організації Руху), він же і відкривав мітинг, посвятив хрест і могилу повстанців.Дальше були виступи представників від делегацій с.Стратин,Подусільної,Нараєва,Рогачина,Бережан, Тернополя та ін. Виступив зведений хор церковних хорів Нараєва,Рогачина,Курян. Читали поезії діти і учні Рогачинської ЗОШ I-III ст.

 

На завершення відбулася в лісі інсценізація битви в Кіляшковому лісі. Постановщик цих сцен була Катерина Подзвінна(член Руху, художній керівник Нараївського Народного дому).Лунає сумна мелодія пісні”Ой у лузі на полянці стояли повстанці”. На полянці дійсно сидять три повстанці – друг”Вірний”,командир”Гордий” і “Соловейко”(відповідно в ролях Скоропади Степана,Горієвського Івана і Красниці Данила),які мирно розмовляють. Збоку зліва стоїть медсестра “Рома” в косинці із санітарною сумкою(Сендецька Іванна).Пастушка принесла в кошику їжу з села(Горієвська Ганна). Збоку лежить поранений невідомий повстанець(в ролі Бойко Петро). Раптово лунають в лісі постріли. В табір на поляну вриваються більшовики в масхалатах із страшною лайкою і розстрілюють повстанців. Ще лунають постріли із кущів, гинуть і більшовики.Стає тихо-тихо. Лине пвсня”йшли селом,йшли селом партизани ”:
І не всі повернулись із бою живими
І не всіх привітала рідна земля
Пам’ятаймоїх всіх ми такими
Пам’ятає їх всіх наша рідна земля.

Стихли останні акорди пісні. Люди вражені майстерно поставленою сценою,хвилину мовчали… Десь в лісі закрякав ворон. Раптово рознеслися бурхливі оплески глядачів.

Довгий час могилою в Кіляшковому лісі опікувалися УРП”Собор”. Зараз шефштвує рогачинська ЗОШ I – III ступенів і церковна громада.

Народний Рух Нараєва бере активну участь у створені меморіалу загиблим 7-ми героям в лютому 1941р. На хуторі Кулебах. Могилу на місці загибелі героїв ОУН громада насипала в серпні 1941 року. На освячені могили був Мирослав Кушнір- випусник Бережанської гімназії, талановитий поет, публіцист, який загинув в лавах УПА у віці 22 роки. Посвячував могилу священик з Нараєва Семен Черпіль. Взимку 1991 року з ініціативи лісників Драбика Володимира і Зварича Григорія була стаорена нова могила з залізним хрестом, мальованим під березу. Поряд з могилою героям Кулебів в 1997 році товариство “Холодний Яр” на кошти ТЗОВ “Південний Ринок”(Львів,директор Петро Писарчук) поставили пам’ятник. Він має вигляд стелло-рогової стіни хати, на якій вибиті 7 гарних залізних хрестів і написи семи героїв.
Сім чорних залізних хрестів,
Що на стелі отут серед поля,
Ви розправили дужі ремена свої
Ніби символ загиблих героїв…
(із поеми “Кулеби- моя біль і печаль”)

 

Вгору